Скаржтеся з розумом
Ми отримуємо не те, на що маємо право, а тільки те, чого добиваємося. Звернення або скарга можуть стати дієвим засобом у відстоюванні прав громадянина в нашій наскрізь бюрократизованій державі. З їх допомогою можна вирішити багато проблем. Але скаржитися треба з розумом: знати кому, як і про що писати. Від цього багато в чому залежить кінцевий результат.
Крок перший: До кого звертатися?
Перше питання, яке має поставити перед собою скаржник – до кого звертатися? Скаржитися краще починати з найнижчої інстанції. Можна навіть з того, на дії кого ви скаржитися, або його безпосереднього начальника. Після того, як отримаєте від нього відповідь, котра, можливо, вас не влаштовує – скаржтеся вище, намагаючись не пропускати жодної інстанції. І щоразу вказуйте на порушення закону тими посадовцями, які не вирішили ваші попередні скарги, або на порушення ними термінів надання відповідей.
Деякі громадяни вважають: якщо одразу звернутися до вищого посадовця, то результат буде вагомим та швидким. Думка суперечлива, а щодо швидкості розгляду – й помилкова.
Якщо у будинку протікає покрівля писати звернення на адресу Президента України немає сенсу. Його адміністрація не буде розбиратися з цією проблемою, а управління з питань звернень громадян президентської адміністрації лише перешле вашого листа на адресу того органу, який має це зробити. При цьому скарга піде по «повному колу», відповідно до адміністративно-територіального устрою країни. В даному випадку її переправлять до облдержадміністрації, звідти – на адресу міського голови, в вже від нього – на ім’я начальника УЖКГ, який візьме це питання під свій контроль і надасть доручення керуючій компанії провести поточний ремонт або спланує капремонт покрівлі за кошт міського бюджету. Звісно, що на обіг вашої скарги по всіх владних кабінетах піде багато часу – мине щонайменше місяць-два, поки скарга дійде до тієї посадової особи, яка її буде розглядати по суті. То чи не розумніше відразу писати на адресу мера чи начальника УЖКГ? Принаймні швидкість розгляду такої скарги буде набагато вища.
Вірно визначте ціль
Важливо правильно обрати суб’єкта владних повноважень, який має право та можливості вирішувати ті проблеми, які ви піднімаєте у своїй скарзі. Інколи це зробити досить просто, а інколи варто порадитися із більш досвідченими знайомими, щоби потім не обурюватися на «бюрократизм» чиновників.
Адже скаргу, яка направлена не за адресою, у кращому випадку переправляють за належністю — до того органу, який має вирішувати зазначені питання, а зазвичай повертають заявнику із поясненням, чому вона не може бути розглянута. За законам «Про звернення громадян» вам можуть відповідати протягом місяця. Отже цілий місяць може бути втрачено.
Приклад. Поруч з однією багатоповерхівкою знаходиться незавершене будівництво комбінату побутових послуг, яке свого часу розпочало Міноборони разом із будівництвом житлового будинку. Будинок здали в експлуатацію 12 років тому, а недобудова перетворилася на стихійний смітник. Один із активних мешканців три роки пише скарги на адресу міського голови, в УЖКГ, відділ з благоустрою міськвиконкому, директору керуючої компанії з вимогами навести порядок на покинутому будівництві, але результат його зусиль «нульовий». Керуюча компанія разом з УЖКГ на цілком законних підставах відмовляються прибирати будівельний майданчик, посилаючись на те, що це має робити забудовник. А вплинути на Міноборони мерія не в змозі. В той же час один єдиний лист на адресу Міністра оборони у 2008 р. з описом зазначеної проблеми допоміг її швидко вирішити. Полтавська КЕЧ району, за вказівкою міністра, навела порядок і вивезла з будівельного майданчика два самоскиди сміття. Нажаль за три минулі роки воно там накопичилося знову.
Тож правильно обрати посадовця чи державну установу, на адресу яких потрібно надсилати скаргу – велика справа. Та правильно обраний об’єкт владних повноважень – лише перший крок у досягненні поставленої мети.
Крок другий: Як звертатися?
Доводилося вислуховувати багато скарг від громадян, частіше — на неякісні житлово-комунальні послуги. Мешканці розповідають про те, що постійно скаржаться «в ЖЕК» на якусь проблему, а їх скарги ігнорують і «ніхто нічого не робить». Коли починаєш з’ясовувати подробиці, виявляється, що жильці скаржилися, у кращому випадку, по телефону, а коли саме – мало хто може згадати. Буває, розповідають, що усно поскаржилися якомусь невідомому «майстру». Зрозуміло, що годі й сподіватися на вирішення проблеми з таким підходом до подання скарги.
Для вирішення серйозних проблем скаргу чи звернення потрібно подавати до канцелярії організації (установи) чи прийомної керівника тільки у письмовій формі, з обов’язковим дотриманням встановлених вимог. Наполягайте на тому, щоби на копії вашого звернення поставили відмітку про його прийняття з датою та підписом відповідальної особи. Скаргу можна надіслати і поштою – краще рекомендованим листом «з повідомленням про вручення».
При оформлені звернення, у «шапці» вкажіть адресу установи, посаду та прізвище того, кому вона направляється, а також прізвище, ім’я та по батькові скаржника із зазначенням адреси проживання та, бажано, контактного телефону. В тексті скарги має бути кратко викладена суть порушеного питання чи проблеми, зокрема, та що саме вас не влаштовує, чого ви домагаєтесь, і на чиї дії або бездіяльність скаржитесь.
Визначте для себе, для чого ви скаржитеся й який результат хочете отримати. Виходячи з цього, чітко викладіть у скарзі свої прохання чи вимоги та правильно їх сформулюйте. Пам’ятайте, що посадовець зобов’язаний відповідати лише на ті питання, які ви поставили, а не домислювати за вас те, що ви хотіли спитати. Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати.
Якщо всіх цих вимог ви дотримались, то можна бути впевненим, що вам упродовж місяця надійде відповідь. А от чи задовольнить вона вас багато в чому залежить від того, як була описана проблема, і що саме у зверненні ви просили вирішити.
Крок третій: Як писати?
Не всі володіють талантом чітко викладати у зверненні суть проблеми. Для цього потрібно при складанні письмової скарги пам’ятати наступне:
- пишіть тільки про те, що стосується справи. Не варто відволікати посадовців від їхньої основної роботи детальним описом свого життя, заслуг та моральних принципів, власних переживань та іншої інформації, яка не має безпосереднього відношення до справи;
- «стислість — сестра таланту», — наголошував Антон Чехов ще 100 років тому. Не описуйте проблему занадто детально. Пам’ятайте, що між скаргою і судовим позовом є різниця. Ідеально, якщо текст звернення (скарги) поміщається на одному аркуші. Легкий сарказм чи іронія можуть бути доречними;
- робіть посилання на закони, укази, постанови, вимоги яких порушені стосовно вас, але знову ж таки без надмірностей (не більше 2-3). Це надасть вагомості вашій скарзі. Але не варто писати, який підпункт якого пункту якої статті закону і що саме регламентує, цитуючи при цьому цей нормативний акт. Достатньо вказати назву закону чи документа. Посадовець, якому ви скаржитеся, знає його не гірше за вас, тому не треба його ображати своїм повчанням;
- якомога менше емоцій та звинувачень і жодних образ у зверненні. Не можна виплескувати на посадовця всі свої негативні емоції – це дасть йому можливість та привід обійти поставлені проблеми і відповідати лише на звинувачення. До того ж, це створить у чиновника враження, що до нього звернувся скандаліст, неврівноважена людина, що також не буде сприяти захисту ваших прав. Поважайте людську гідність чиновника — пишіть скаргу ввічливо. У такому разі, якщо питання не вирішиться, його буде легше оскаржити вище;
- підкреслюйте, що ви не вірите у можливість свідомого порушення законів та ваших прав державними службовцями і будете домагатися дотримання законності. Саме законності, а не справедливості – бо це далеко не одне й те ж;
- у скарзі порушуйте лише одне питання. Якщо у вас є декілька проблем, то краще написати окрему скаргу по кожній з них;
- пишіть тільки про себе. Не пишіть від імені інших людей та про їхні проблеми. Вас на це ніхто не уповноважував. Краще, якщо свої права вони будуть відстоювати самостійно, надсилаючи скарги від власного імені. Навіть якщо вас хвилює одна й та ж проблема, так буде ефективніше. Адже 100 скарг від 100 громадян набагато вагоміше, ніж одна скарга від імені 100 громадян. Якщо ж це колективна скарга, то під нею мають бути підписи та адреси всіх скаржників;
- скаргу краще подавати у друкованому вигляді – так ви будете впевнені, що чиновнику не став на заваді ваш нерозбірливий почерк. До того ж, так простіше мати копії скарги.
Додаткові поради
- Вимагайте від чиновника письмової відповіді на вашу скаргу, навіть якщо з’ясувалося, що він по суті питання все одно нічого не вирішить. Не погоджуйтеся на усне роз’яснення. Пам’ятайте — оскаржити можна лише письмову відповідь.
- Збирайте адреси чиновницької вертикалі. Заздалегідь готуйтеся до оскарження відповідей, які вас можуть не задовольнити. Використовуйте для цього Інтернет, правозахисні організації, інформацію зі стендів, які зазвичай розміщують у владних установах. Не бійтеся прямо спитати у чиновника, де можна оскаржити його дії.
- Не зупиняйтесь, якщо не вирішили проблему. Не давайте чиновнику підстав вирішити, що ви «вгомонилися» і про вас можна забути. Скаржтеся вище або повторно напишіть звернення, якщо вам щось пообіцяли, термін виконання обіцянки добігає кінця, а ніхто нічого не робить.
Депутати і ЗМІ
Вагомим інструментом у боротьбі з несумлінними чиновниками можуть стати депутати та засоби масової інформації. Але треба розуміти, що депутат, чи газета – це не ЖЕК, і не чергова служба міськвиконкому. Вони не латають покрівлі та не ремонтують каналізацію. У них немає таких можливостей, прав чи зобов’язань. Вони також не є посередниками між скаржником та посадовцями, і не виконують ролі адвоката чи кризис-менеджера. Депутат — це лише обраний представник громади, який має певні представницькі та контрольні функції. А ЗМІ завжди має власну редакційну політики та інтереси, які зовсім не обов’язково співпадають з вашими.
Отже, перед тим, як звернутися до депутата або в ЗМІ, необхідно використати всі можливості для вирішення питання – відправити звернення чиновнику, оскаржити відмову у вищих інстанціях тощо. А от якщо вам всюди відмовили, якщо вас обдурили, або чиновники не виконують взяті по скарзі зобов’язання, тоді вже можна звернутися до депутата, або в ЗМІ з копіями відмов, листів з обіцянками та іншими документами. При цьому важно розуміти — чи відноситься ваша проблема до повноважень тієї ради, до депутата якої ви збираєтесь звернутися.
Звернення до ЗМІ може бути ефективним у разі, якщо ваша проблема є загальної, ваша історія може бути цікавою для багатьох людей, або якщо ваші права були грубо порушені і є достатні докази таких порушень. При цьому варто пам’ятати, що оприлюднення проблеми в ЗМІ не завжди допомагає вирішувати питання. Інколи може бути й навпаки.
Деякі громадяни, переважно старшого віку, за звичкою вважають, що газетна публікація зобов’язує чиновників та їх начальників реагувати на порушення, приймати міри, відповідати газеті, виправдовуватися перед постраждалим. Так було колись, ще за радянських часів, а тепер такого вже немає. Нажаль, в останні роки деякі чиновники пристосувалися до свободи слова шляхом повного ігнорування газетних публікацій.
Під лежачий камінь вода не тече
Вам дуже пощастить, або у вас була досить проста проблема, якщо її вдалося вирішити за допомоги однієї скарги. Тому налаштовуйтеся на кропітку та тривалу роботу. Заведіть окрему папку, і складайте туди всю інформацію – копії своїх скарг, відповіді чиновників, адреси, конверти тощо. Якщо є перспектива судового розгляду справи – готуйтеся до нього заздалегідь. Збирайте чеки за медикаменти, квитки за проїзд, не лінуйтеся відвідати лікаря після чергового свавілля чиновника. Все це знадобиться при складанні позову в якості доказів за завданні моральні та матеріальні збитки. Але не поспішайте звертатися до суду – спробуйте вирішити питання шляхом звернень до посадовців. А от якщо з цього нічого не вийде, тоді у вас буде достатньо доказів для того, щоб суддя вирішив справу на вашу користь.
Пам’ятайте, для того щоб щось вирішити, треба щось робити, і ваші проблеми за вас ніхто вирішувати не буде.
Приклад. Торік довелося спілкуватися з двома літніми жіночками на Молодіжному. Вони скаржилися на те, що за однокімнатні квартири доводиться сплачувати половину пенсії, а грошей на харчі та ліки не залишається. Я став заперечувати і нагадав їм про житлові субсидії.
- Ви не повинні сплачувати за житлово-комунальні послуги більше 10% від своїх пенсій.
- Які там субсидії? То все брехня, ми у це не віримо, — емоційно відповіли мені бабусі.
Скільки я їх не переконував у тому, що потрібно лише звернутися до управління соцзахисту, що оформити субсидію дуже просто, що за рахунок цього квартплата зменшиться у 3-4 рази, вони продовжували наполягати на своєму та розповідати, яка у нас погана влада, як все дорого, та які у них маленькі пенсії.
Такі випадки непоодинокі. Багато громадян або не знають про ті можливості, які можна отримати для поліпшення свого життя, або лінуються прикласти якихось зусиль для того, щоби їх використати. Сподівання на те, що хтось прийде і зробить це за них, та скарги під під’їздом на «всіх і вся» — улюблена справа таких всім невдоволених громадян. Чомусь вони щиро вважають, що чиновники мають самі дізнаватися про їх проблеми та наввипередки їх вирішувати. Можливо десь і є такі чиновники, але точно, що не в нашій країні.
ВІКТОР КРУК
Юридична абетка скаржника
Стаття 40 Конституції України.
«Усі мають право направляти індивідуальні або колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк»
Стаття 20 Закону України «Про звернення громадян».
«Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо у місячний термін вирішити порушені у звернені питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів …»
Адреси та телефони органів місцевого самоврядування
Полтавська обласна державна адміністрація (36014, м.Полтава, вул. Жовтнева, 45)
Телефон – (0532) 56-02-90
Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради (39600, м.Кременчук, пл.Перемоги,2)
Телефон довіри 2-23-67 працює щоденно з 15.00 до 17.00 крім вихідних днів
Постійно діючі прямі телефонні лінії працюють щоденно з 8.00 до 12.00, крім вихідних днів, згідно з графіками, які затверджуються щомісячно
Постійно діючі прямі телефонні лінії працюють щоденно з 8.00 до 12.00, крім вихідних днів, згідно з графіками, які затверджуються щомісячно
Відділ по роботі із зверненнями громадян – 3-01-61 (вул..Першотравнева,1)
Виконавчий комітет Автозаводської районної ради
Телефон довіри 5-38-25 працює щоденно з 11.00 до 12.00 крім вихідних днів
Гаряча телефонна лінія 5-38-25 працює щосереди з 9.00 до 10.00
Гаряча телефонна лінія 5-38-25 працює щосереди з 9.00 до 10.00
Виконавчий комітет Крюківської районної ради
Телефон довіри 6-21-27 працює щоденно з 8.00 до 17.00, в п’ятницю з 8.00 до 16.00 (перерва на обід з 12.00 до 13.00) крім вихідних днів
Гаряча телефонна лінія 6-10-00 працює щочетверга з 8.00 до 12.00
Гаряча телефонна лінія 6-10-00 працює щочетверга з 8.00 до 12.00
Департамент праці та соціального захисту населення Кременчуцького міськвиконкому
Гаряча телефонна лінія 3-62-61 (з питань своєчасного і правильного перерахування пенсії і допомоги) працює щоденно, крім вихідних днів, з 8.00 до 17.00, в п’ятницю з 8.00 до 16.00 (перерва на обід з 12.00 до 13.00)
Гаряча телефонна лінія 3-10-84 (з питань несвоєчасної виплати та погашення заборгованості із заробітної плати і надання консультацій) працює щоденно, крім вихідних днів, з 8.00 до 17.00, в п’ятницю з 8.00 до 16.00 (перерва на обід з 12.00 до 13.00)
Гаряча телефонна лінія 3-10-84 (з питань несвоєчасної виплати та погашення заборгованості із заробітної плати і надання консультацій) працює щоденно, крім вихідних днів, з 8.00 до 17.00, в п’ятницю з 8.00 до 16.00 (перерва на обід з 12.00 до 13.00)
Адреси та телефони міністерств, інших центральних органів виконавчої влади
Назва органу виконавчої влади, поштова адреса
|
Назва телефонної
«гарячої лінії»
|
Телефонний номер, електронна пошта
|
Дні та години прийому звернень
|
Кабінет Міністрів України
01008, м. Київ, вул. Грушевського,12/2
|
Урядова «гаряча лінія»
|
0800507309
|
З 8.00 до 21.00
крім неділі на вихідних
|
Пряма телефонна лінія
|
(044) 254-05-65
|
Вівторок, п’ятниця з 14.00 до 16.00
| |
Телефон для дізнання наслідків розгляду звернення, надісланого на адресу Уряду
|
(044) 256–79-71
| ||
Міністерство внутрішніх справ
01024, м.Київ, вул. Академіка Богомольця,10
|
Телефон довіри
|
(044) 254-76-43
(044) 256-03-33
(044) 256-16-33 — факс
|
Цілодобово
|
Міністерство економічного розвитку і торгівлі
01008, м. Київ, вул. Грушевського,12/2
|
Телефон довіри
|
(044) 253-61-36
|
Щоденно
з 10.00 по 18.00 |
«Гаряча» телефонна лінія
|
(044) 281-95-28
|
Щосереди
з 11.00 до 13.00
| |
«Лінія довіри» щодо порушень антикорупційного законодавства
|
(044) 253-44-06
|
Щоденно
з 10.00 по 18.00 | |
Міністерство екології та природних ресурсів
03035, м.Київ, вул. Урицького, 35
|
«Гаряча» телефонна лінія
|
(044) 206-33-02
|
Робочі дні
з 9.00 до 18.00, |
Міністерство закордонних справ
01018, м.Київ, Михайлівська площа,1
|
(044) 238-17-77
(044) 272-22-12 – факс
| ||
«Гаряча лінія» Департаменту консульської служби МЗС
|
(044) 238-16-57
|
Цілодобово
| |
Міністерство інфраструктури
01135, м.Київ, пр. Перемоги, 14
|
(044) 226-22-04
(044) 486-72-06 – факс
| ||
Телефонна «гаряча лінія»
|
(044) 351-48-01
|
Щовівторка
з 14.00 до 15.00
| |
Міністерство надзвичайних ситуацій
01030, м.Київ, вул. О.Гончара, 55-а
|
Контактний центр
|
(044) 247-32-22,
247-31-78
|
Робочі дні
з 9.00 до 18.00,
|
«Гаряча» телефонна лінія
|
(044) 585-44-86
gromad@mns.gov.ua,
|
Щочетверга
з 12.00 до 13.00
| |
Міністерство оборони
01021, м.Київ, вул. Грушевського 30/1
|
Громадська приймальня
|
(044) 253-11-56,
253-04-71, 253-89-31
|
Робочі дні
з 9.00 до 18.00
|
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
01135, м.Київ, пр. Перемоги,10
|
(044) 226-26-61
| ||
Довідкова служба
|
(044) 486-24-42
|
Робочі дні
з 9.00 до 18.00
| |
Міністерство
охорони здоров’я
01601, м.Київ, вул. Грушевського 7
|
Телефонна «гаряча лінія»
|
(044) 200-07-80
|
Робочі дні
з 9.00 до 18.00
|
(044) 226-22-05
(044) 226-22-05 — факс
| |||
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ
01025, м.Київ, вул. Велика Житомирська,9
|
Телефонна «гаряча лінія»
|
(044) 284-06-28
|
Щоденно
з 14.00 до 16.00
|
(044) 278-82-90
(044) 278-83-90 — факс
| |||
Міністерство фінансів
01008, м.Київ, вул. М.Грушевського, 12/2
|
«Гаряча лінія» «Суспільство проти корупції»
|
(044) 206-57-76
|
Щоп’ятниці
з 15.00 до 16.00
|
Громадська приймальня
|
(044) 201-56-87
(044) 201-56-30
|
Робочі дні
з 9.00 до 18.00,
| |
Державна податкова служба
|
Інформаційно-довідковий департамент ДПС
|
0-800-501-007,
(044) 454-16-13
|
Робочі дні
з 8.00 до 20.00
|
Державна інспекція з питань захисту прав споживачів
|
Телефонна «гаряча лінія»
|
(044) 528-92-05
|
Робочі дні
з 9.00 до 18.00,
|
Державна служба з лікарських засобів
|
Телефонна «гаряча лінія»
|
(044) 393-21-47
|
Робочі дні
з 9.00 до 11.00
|
Державна санітарно-епідеміологічна служба
|
Телефонна «гаряча лінія»
|
(044) 253-94-84
|
Робочі дні
з 14.00 до 17.00
|
Державна пенітенціарна служба
|
Телефонна «гаряча лінія»
|
(044) 207-36-09
|
Робочі дні — 9.00-18.00 з 18.00 до 9.00, та у вихідні – звукозапис на автовідповідач
|
Державне агентство земельних ресурсів
|
Телефонна «лінія довіри»
|
0-800-502-52-80
|
Робочі дні — 9.00-18.00
|
Державна митна служба
|
Моніторинговий центр
(підрозділ швидкого реагування)
|
(044) 247-27-19
dovira@ customs.gov.ua,
|
Цілодобово
|
Державна служба з питань захисту персональних даних
|
«Гаряча лінія»
|
(044) 517-89-66
|
Робочі дні
з 9.00 до 18.00
|
Державна екологічна інспекція
|
«Гаряча лінія»
|
(044) 521-20-36
|
Робочі дні
з 9.00 до 18.00
|
Державна інспекція навчальних закладів
|
«Гаряча лінія»
|
(044) 239-16-81
|
Робочі дні
з 9.00 до 18.00
|
Пенсійний фонд України
|
Контакт-центр
|
0-800-503-753
|
Робочі дні
з 9.00 до 18.00
|
Комментариев нет:
Отправить комментарий