Статтею 3 Закону України «Про відпустки» передбачено, що за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни), йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення при цьому є останній день відпустки.
Цією ж статтею передбачено, що в разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може надаватися і тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку дія трудового договору продовжується до закінчення відпустки.
Застосовуючи статтю 3 Закону України «Про відпустки», слід дотримуватися вимог статей 38 і 80 КЗпП України.
Зокрема:
• працівник одночасно із заявою про звільнення за власним бажанням подає заяву про надання йому невикористаної відпустки або її частини;
• останній день відпустки вважатиметься днем звільнення і тоді, коли цей день буде за межами встановленого в статті 38 КЗпП двотижневого терміну попередження про звільнення;
• відповідно до статті 11 Закону «Про відпустки» у разі тимчасової непрацездатності відпустка повинна бути продовжена на кількість календарних днів невикористаної відпустки, протягом яких працівник був непрацездатний (при цьому звільнення має бути проведене в уточнений останній день невикористаної частини відпустки на підставі заяви працівника про надання відпустки, що не втрачає дії);
• право повернутися на роботу і відкликати заяву про звільнення (ст. 38 КЗпП) працівник має тільки протягом двотижневого терміну попередження (при цьому роботодавець може задовольнити бажання працівника за умови, що на його робоче місце не був запрошений інший працівник і керівникові підприємства, на якому інший працівник працює, не був направлений відповідний лист-клопотання або лист-запрошення (п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9);
• у разі звільнення працівника допускається видача йому трудової книжки і проведення з ним розрахунку не в день звільнення (останній день відпустки), зазначений у трудовій книжці, а в останній день роботи перед відпусткою (з урахуванням п. 11 коментарів до ст. 38 та п. 11 коментарів до ст. 80 КЗпП «Науково-практичного коментаря до законодавства України про працю»), при цьому працівник має право влаштуватися на роботу за сумісництвом.
У Додатках 6-11 наведено зразки наказів про надання щорічних відпусток з наступним звільненням, у т. ч. в разі тимчасової непрацездатності під час відпустки та в разі відкликання заяви про звільнення (згідно зі ст. 38 КЗпП), а також зразки відповідних записів у трудову книжку.
Комментариев нет:
Отправить комментарий